Вісім чаш життя в чаї

Ми живемо в чаї. Саме на цьому заснована наша Традиція. І хто б то не був — чайні ченці, які весь свій час віддають цьому, чи домогосподарі, що можуть приділити лише частку своєї енергії Шляхові Чаю — мета в усіх одна й та сама: пробудження й присутність через чай. Ці життя і практика мають допомагати зрощувати власну глибинну мудрість, а потоді в цьому чистому дусі чаю ділитися внутрішнім спокоєм з иншими — листя і вода пропонуються безкоштовно з усвідомленням єдності Буття і лікувальною силою в товаристві з Природою і один з одним.

Для традиції дуже важливо лишатися живою. Це як чай, що буде мати цілющу силу тільки тоді, коли він живий і сповнений енергії. З цієї причини ми маємо поводитися обережно із догмами та формальностями задля дозволу майбутнім поколінням пристосовувати цей Шлях Чаю до істин і ситуацій, з якими вони стикатимуться. Нам треба передавати це високорозвинене знаряддя без схильності до концепцій чи слів, котрі їх оточують. Жива мудрість, що ллється, повинна бути гнучкою, зростати й адаптуватися до характеру цього світу. То має бути відкрита система, яка здатна розвивати і поглинати будь-яку істину в усі часи.

Ми подорожуємо разом, як людські особистості — у кожного своя доля, кожен зі своїми унікальними здібностями та можливостями для служення. І наша мета полягає в тому, щоби сприяти пробудженій долі у кожному без виключень. Бо в нас на всіх одне серце і традиція в нас єдина — традиція Землі.

Ми умовно поділили це життя в чаї на вісім чаш, вісім аспектів, але до них не треба ставитись як до догм. Цей поділ необхідний тільки для спілкування і він не важливий. Набагато значущим у цій традиції є щоденне вживання цих вісьми чаш чайного життя і обумовлені ним трансформації свідомості — прозріння, які сягають найглибших краївок цього світу, де на ясній поверхні кожної з вісьми чаш, немов діаманти Індри, відображаються решта сім.

Один із наших майстрів каже, що коли ви схочете добре заварювати чай, то спочатку маєте навчитися бути людиною. Наприклад, без медитації та молитви не буде майстерності в духовному, а без неї життя в чаї буде неплідне. Таким чином, кожен з вісьми аспектів цього життя, так як ми його проживаємо, є фракталом у будь-якому іншому.

У Дзені вчителі часто задають своїм учням коани, щоби глибше зазирнути в їхнє розуміння традиції. Відповіддю на це є швидше стан свідомості, ніж якісь певні слова чи поезія. Коли учень стає уособленням цього стану, то вчитель дізнається про те, і вже потоді будь-яка відповідь буде прийнятною. Ось чому багато таких діялогів зводяться до повторення майстром відповіді свого учня слово-в-слово — коли учень давав відповідь, вона була неправдива, та коли вона промовляється із свідомості майстра, то вона стає слушною. Подібно до цього життям у чаї треба жити, а не обговорювати його. Ці вісім практик є Дао, Шлях Життя. Якщо ви цілком не зануритесь у них, то не зможете їх зрозуміти.

Навіть якщо цей вступ і може допомогти з'ясувати роботу та її напрями, проте коли різні люди будуть здійснювати будь-що з різноманітних аспектів цього Дао, то вони можуть мати вигляд і відчуватися для них неоднаково, і справжнє усвідомлення їхньої ефективності прийде тільки в живій формі кожного з них. Малюнки місцевої флори в енциклопедії дуже відрізняються від живих рослин у нескінченності їх різноманітностей. Навчення і розуміння є часто чудовим заохоченням до практики, та все це скорше убога заміна навіть найменшій участі, так само як обговорення чаю не буде заміною справжній чаші. І, подібно до майстра Дзену, доказ знаходиться в самій чашці з чаєм. Коли ті, хто пробудилися, випивають чашку вашого чаю, вони дізнаються про стан вашого розуму, в якому його було приготовано. Зрощування й поширення духовного пробудження через чай є давньою традицією, можливо навіть старішою за людськість.

Вісім чаш життя в чаї:

  • Майстерні методи; Етична чистота

  • Досконалий розум; Медитація

  • Покірливість та Вдячність; Навчання, Споглядання й Молитва

  • Чистота моральна і фізична

  • Фізичне здоров'я; Дієта і Рухливість

  • Зцілення і Спільнота; Робота і Служення

  • Зв'язок з Великою Природою; Чай з чаш

  • Витонченість і Краса; Чай Ґунфу

 

Майстерні методи; Етична чистота

Ніж розмірковувати про правильне і хибне, наводити докази чи засуджувати, краще визначимо моральність у термінах вправності, цілісності та здоров'я. Ми є тим, що ми робимо, і те, як саме ми поводимося із собою та иншими, впливає на наш чай. Отже, ми маємо шанувати життя, а не вбивати; з любов'ю до свободи від матеріяльного володіння уникати зажерливості і пристрасті. Ми усвідомлюємо, що наші дії, слова і, найважливіше, наші думки по відношенню до самих себе і до инших усебічно впливають на нашу можливість жити життям у чаї. Замість того щоби формалізувати етичні норми поведінки, ми вправляємося у смирності і розпізнаванні істинної Єдності Буття. З цього усвідомлення виникають справжня любов і співчуття, і саме в такому стані усі наші дії будуть чистими. Тільки так ми будемо з гідністю ступати цією землею. Коли Єдність усвідомлюється, то вже неможливо чинити щось без вправності — життя, як той чай, перетікає з однієї порожньої посудини в иншу. "Люби і роби те, що забажаєш",— так можна узагальнити цей закон.

 

Досконалий розум; Медитація

Без досконалого розуму ми ніколи не будемо тримати голову високо, які б чудові наміри ми не мали. Розум — то міцний і могутній слон, що може як служити, так і руйнувати. Тому наші центри і школи завжди будуть місцями для медитацій, рівно як і життя в чаї у цій традиції матиме в своєму складі ранкову і вечірню медитаційні сесії, щоби створювати кожен день у спокої та центрованості. Також у житті кожного чайного прочанина мають бути більш тривалі ретрити. Так само як ми потребуємо щодня пірнати час від часу глибше в цілющі води мовчання, нам треба також иноді глибше дихати задля балансування періодів активності і недвижності та робити це із присутністю. Наш розум — то скаламучені води, і тільки спокійна недвижність може додати чистоти, якої ми шукаємо в своєму чайному житті. Зв'язок між чайником для води, чайником для заварювання і чашками є довершеним у їхній порожності, яка пов'язує їх усіх. Порожність посуду — це те, що робить його корисним, що поєднує його з иншим посудом. Ось так усі величні чаї виходять із медитативного розуму.

 

Покірливість та Вдячність; Навчання, Споглядання й Молитва

Сутність усіх релігійних ритуалів полягає в справжній довершеності і проголошенні стану буття — коли невидиме стає видимим на фізичному рівні. Ми створюємо вівтарі нашим власним внутрішнім істинам. Коли я з низьким поклоном підходжу до Будди, я б'ю чолом пробудженню і спокою в собі. Я спочатку навчаюсь скорятися Божественній природі в собі, а потоді починаю отримувати мудрість від тих людей, місць і речей, що оточують мене. Щоденні молитви й споглядання сприяють моїй медитації і чаю, так само як допомагає і теоретичне вивчення осяянь майстрів минулого і сучасності — в них я знаходжу дороговкази до моїх істин, де містяться слова і шляхи, яких я потребую для висловлення свого досвіду, сили та надії иншим. У цьому вивченні ми не намагаємося повторювати будь-кого із святих, мудреців чи провидців, а швидше шукаємо натхнення і вказівки в нашому пошуку самих себе. В молитві ми не прагнемо донести до Божественного наші бажання, а скорше виявити наші найглибші істини. Ми шукаємо, як створити в нашому житті священне місце, яке б завжди нагадувало нам про нашу справжню подобу. В оточенні квітів, фруктів, пахощів, чаю та світла ми пам'ятаємо, і наша церемонія, власне, стверджує цей факт, що ми є Матір'ю Природою, ми є стражданням і прощенням, і наша природа — це природа Будди. Справжня молитва благає про прощення, і вона може виникнути як подяка за нескінченне благословення, що ллється щоденно на кожного з нас; чи це молитва про добрість з любов'ю та поділ наших заслуг з иншими на цьому духовному шляху; або ми молимо Бога чи наше вище Я, щоби Вони відкрили нам свою Божественну Волю і дарували нам силу прийняти Її. Ми молимо, щоби Воля Божа, не наша власна, розкрила себе через наш внутрішній зв'язок із Дао. І коли ми бачимо цей шлях, ми просимо про прийняття і сміливість іти ним. Вища майстерність у приготуванні чаю — коли він сам визначає, як його треба готувати. Так само і в житті: ми маємо "прибратися з дороги" і дозволити цій вищій течії вільно проходити крізь нас. Так чай струмить чайником і чашками.

 

Чистота моральна та фізична

Шанування і чистота сприятимуть життю в чаї, а також взаємодії спокою і мудрості через чай. Чистота має поширюватися на всіх рівнях, від тіла і до чайної кімнати, духу і розуму. Ми повинні поважати простір і все те, що наповнює його — існує навколо нас — і підтримувати свої домівки, а, особливо, свої місця для чаювання, чистими і ясними, щоб усі ті, хто заходив до них, навіть і ми самі, знайшли тут спокій. Нехай розгублений чи сум'ятливий розум знайде тут злагоду та чистоту, в особливості якщо той сум'ятливий розум наш власний. Є якийсь глибокий спокій у тому, коли ви уважно викладаєте все своє приладдя для чаю, а потім оглядаєте його впродовж декількох хвилин медитації, перш ніж почати. І як усе справжнє в житті, ваше чаювання не має лишати по собі жодних слідів: усе повинно бути ретельно очищено після того, як чай було подано і гості розійшлися. Так само це стосується і внутрішнього: коли попередні наші чаювання лишають всередині якийсь осад і цим змушують нас до розумових порівнянь, то воно не йде нам на користь, перешкоджає зв'язку із теперішнім моментом. Змийте будь-які сліди чаю, коли все скінчиться, ретельно вичистіть — внутрішньо і зовнішньо — так, щоби ваші гості збагнули, що є лише одна зустріч, один шанс. Саме так справжня присутність і зв'язок будуть мати можливість зростати у вашому житті та чаї.

 

Фізичне здоров'я; Дієта і Рухливість

На жаль, більша частина цього світу вдалася до розмежовування життя: тіло для докторів, розум для психіатрів, душа — релігії. Справжнє зцілення потребує уніфікації цих штучних огорож. Життя в чаї — це звичайне життя, і воно поширюється однаково на всі аспекти істини. Священне має текти крізь дух і тіло і тим самим поєднувати, а потоді й цілком перевершувати ці умовні кордони. Те, що ми їмо, неймовірно впливає на наш чай. Чиста їжа — вона або вегетаріанська, або та, яку підносили і потім приймали з відкритим чистим серцем. Ми повинні підтримувати фізичне здоров'я, щоб мати також і міцний дух. Чай завжди ототожнювали з медициною в її найчистішій формі. Ми п'ємо його задля того, щоби вивести токсини з наших тіл так само, як і з наших сердець. Так само приготування чаю викликає течію енергії крізь наші тіла. Через те ми практикуємо Ці Ґун, Тайцзі Цюань чи Йоґу, що робить цей потік більш виточеним, бо ми знаємо, що воно впливає на те, як ми живемо і як ми готуємо свій чай.

 

Зцілення і Спільнота; Робота і Служення

Служення нашому світові — єдина причина, заради якої ми шукаємо майстерності в цьому чаї. Більш того, можливо це парадокс, але фактично шлях до самої майстерності складається із служення, бо майстерність ця без нього недосяжна. Зрощуючи внутрішнє усвідомлення і спокій, ми маємо прагнути розділити це з иншими. Коли ми віднаходимо Єдність у середині самих себе, то в той же час ми присвячуємо себе шляхові зцілення цього світу через кожну чашу. Адже жодна істота не може бути здоровою у нездоровому середовищі. Ми є ця земля, це повітря, ці гори і цей чай; і розділення цього — це також ми. В спільноті ми знаходимо силу і підтримку, приклад і головування. Разом ми зможемо досягнути набагато більшого, ніж кожен з нас поодинці. Цю традицію викувано з поєднаних знань чайних майстрів, мудреців, провидців та самітників від прадавніх часів до сучасності. Тож давайте жертвувати свій час, гроші й енергію на поширення пробудження і зцілення через чай та розділяти це життя і цей Шлях з усіма істотами. Як практика, служення допомагає нам звільнитися від наших планів і прагнень на користь себе, до глибини душі поєднуючи нас з іншими. Також ми маємо працювати над тим, щоби вийти за межі роздвоєння між святим і мирським. Все, що ми робимо, і є нашим власним життям, і немає нічого, що б не належало нашому Дао. Замість того щоб здобувати багатство, владу і славу за межами свого центру, ми повинні знаходити засоби для існування саме на цьому духовному шляху і подорожувати разом із цим. Навіть більше, ми маємо розглядати нашу працю в суспільстві, як один із різновидів служення, що дозволяє нам жертвувати дещо зі своїх запасів, так само як і можливість працювати на самих себе, з усією відповідальністю і тими взаєминами, що зустрічаються в цьому світі. Так як і лотос, ми не можемо вижити без цього болота.

 

Зв'язок із Великою Природою; Чай з чаш

Листок — то найвища священна книга. Чайні сутри писалися не мовою людини, а мовою гір і лісів, землі й повітря, струмків, річок, сонячного й місячного світла. Це листя містить у собі величезну кількість томів. Якби ми тільки навчилися розуміти його мову... В прадавні часи казали, що листок упав у казан до Божественного Імператора Шень Нуна, коли той сидів у медитації. Легенда ця свідчить нам про необхідність існування людини для царства рослин, щоби звернутися до нас і вказати нам про наше походження. Коли ми п'ємо чай з чаш, ми повертаємося до найдавнішого способу заварювання. Так чай пили протягом тисячоліть. І, як і вони, через це ми так само шукаємо поєднання з Духом Чаю. В листі і воді ми знаходимо простий зв'язок з Природою і корінням; ми занурюємось у глибини нашого часу та еволюції, щоби віднайти своє джерело. В такий шлях ми також вимиваємо будь-які домагання на звання експертів, не дозволяючи собі набути через практику відчуття вищості, що призведе до втрати єдиного шансу на зв'язок із Природою, иншими і самим собою. Ми п'ємо чай з чаш у хижці шамана задля зцілення та тиші, мудрості і рун, що своїми випаровуваннями-прожилками натякають на шлях до відкриття Великої Таємниці.

 

Витонченість і Краса; Чай Ґунфу

Наше чайне життя не тільки зміцнює зв'язок із Природою через Листя, але ще і співнастроює зі своєю сутністю. Тому необхідно розвивати внутрішню і зовнішню гармонію, потік з абсолютного у відносне. Ми вивчаємо цей потік через вправляння у чаї Ґунфу, розвиваємо свою чутливість і витонченість, коли готуємо чай з кожним разом усе краще й краще. Ми маємо витрачати необхідний час як на відповідні вправи, щоби витоншувати свій смак, свою чутливість до чаю і його Ці, так і на деяке наукове вивчення чаю та духовних матерій тощо, задля розвивку свого інтелекту також. Ми повинні бути в змозі чітко висловлюватися про чай і духовні матерії і комфортньо при цьому почуватися. Чайна майстерність передбачає вишуканість у всіх видах чайного посуду, дискусій, приготуванні й поданні. Нам треба розпізнавати сухе листя за виглядом та ароматом і бути в змозі приготувати його з усією грацією і красою, що перевищують звичні. Ми маємо докласти всіх зусиль, щоби заварювати чай на той спосіб, у який він сам схоче бути завареним; щоби дізнатися його внутрішньої природи і стати вишуканою частиною цього потоку. Ми також маємо розвивати естетичну почуттєвість, усвідомлюючи те, що краса походить від Божественного, і що це також істотно впливає на нашу спроможність трансформувати инших через чай. Чудове оформлення чайного місця сприяє перетворенню людини. Вся ця витонченість повинна направити наш дух і навчити нас, як нам жити у вишуканості.

 

Стаття з'явилася в часописі
"Global Tea Hut" у лютому 2013 року.
Перекладено спеціяльно для TeaSageHut.org.ua

teakettle