Простота й Чай

У наші дні простота й беззмістовність стали найрідкіснішими предметами споживання. Пошуки простору, де були би відсутні безлад, гамір і руйнування, безумовно становлять для нас неабиякий виклик. Китайською, слово, що визначає поняття «мудрець, святий», передається як "горянин (сянь жень, xian ren, 仙人)". Були такі часи, коли єдине, що вимагалося зробити задля знаходження самотності та спокою – це піднятися в гори. Китайські скелі й бескиди були вкриті хмарами, їх не торкалася дорожна курява міст. В ті часи вважали, що єдиною причиною, через яку хтось наважиться усамітнитися – віддалитися від цівілізації – є пошук духовних осяянь, і тому будь-хто, з ким ви могли стикнутися в горах, швидш за все буде святим. Окрім того, "святі", за даоською філософією, не могли бути відокремлені від самої Природи – "святість" через своє визначення і є гармонією з Нею. То ж де краще шукати ці спокій і гармонію, як не в первісності гір?

Зараз усе змінилося. Ми маємо шукати гори всередині себе. Зрештою, мудреці давнини теж заглядали вглиб. Є така стара приказка про те, що "легко бути мудрим у горах, залишатися ним посеред міста вже буде важче, але найвищої майстерності досягає той, хто знаходить спокій у палаці імператора". Зовнішня тиша допомагає нам досягати внутрішнього безгоміння, та кінець-кінцем значно корисніше відпочивати в нерушності, на яку не впливають зовнішні обставини – в спокої, що може витримувати бурю. В иншому випадку тиша ця настільки крихка, що після першого ж літака, що пролітатиме над нашою головою, від неї не залишиться й сліду.

За даоськими поглядами злагода закладається через спокій і простоту. Каламутна вода все ще лишається чистою в природі – вона стала непрозорою лише через те, що її вивели з рівноваги. А для того щоби вона заспокоїлася, ми маємо просто облишити її на деякий час. Наша справжня природа яскрава й спокійна. І ті речі, що приносять нам найбільшу радість і тривалий спокій, часто є найпростішими: посидіти в медитації, нікуди не поспішаючи прогулятися десь на природі чи попити чаю. Вони також є і тими подарунками, що зближують нас один з одним. В матеріальному світі ми конкуруємо і озброюємось. Ми зайняті тим, що досягаємо і накопичуємо. Але в духовному світі треба відпускати, поступатися і знаходити місце для того, щоби цінувати прості речі. І якщо мова йдеться про чай, то чим простішими вони будуть, тим краще.

Надто часто ми шукаємо рідкісного, ексклюзивного і особливого переживання; як зазначує наш брат Алек Бріджес (Alec Bridges), ми "потребуємо якогось знаку". Але тоді ми втрачаємо те, що знаходиться прямо перед нашими очима – цінність самого життя. Так само і наші чайні дослідження можуть перетворюватися на це: ми шукаємо якісь величні, чудові чаї і забуваємо навчатися тому, як насправді насолоджуватися ними в своїх серцях; як налаштовувати час і простір, щоби просто сидіти й цілковито вбирати чай усією своєю сутністю. Чаї, такі як цього місяця, є важливими час від часу – вони повертають нас до основ. "Храм, оповитий хмарами" допомагає заземлюватися й збирає нас, з якоюсь такою чистотою, на яку навіть поезія не в змозі надихнути. Подібні чайні зібрання змивають усі залишки попередніх і відновлюють наш розум новачка.

Час від часу ми всі докладаємо значних зусиль у своїй практиці і робимо це різними способами. Ми можемо ставати наполегливішими в своєму зосередженні на церемоніяльному аспекті і часто випускаємо з уваги те, що чай також сприяє спілкуванню, і що окрім церемонії він ще є і цілющим напоєм. Ми забуваємо дивитися на речі простіше і не дозволяємо собі просто випити кухлик чаю на роботі чи то на кухні під час бесіди зі своїми матусями. В инших випадках, коли стаємо надто серйозними в своїй гонитві за досконалою чашкою, збираючи якийсь міфічний і часто коштовний чайний посуд, ми набуваємо снобізму щодо якості чаю, начиння й покращення своєї майстерності в заварюванні. Панацеєю від усього того є проста чаша, сповнена якомога простішого чайного листя: чиста, як вода; гірка, як життя; і така ж духмяна, як наша Матінка Земля, що живить нас. Таким чином, коли все з якості, культури, ідей, історії та народної творчості прибирається, ми вертаємося до того, чим Чай насправді є: теплом, листям і водою в простому глиняному посуді.

 

SimplicityandTea

 

Стаття виходила в травні
в журналі 
Всесвітньої Чайної Хатинки за 2018-й рік
Перекладено спеціяльно для Хатинки Чайного Майстра

teakettle